§ TURTLE NEWS: [FOREST] Історія львівської «Конча-Заспи» триває

Селище міського типу Брюховичі розташоване за 7 км від Львова в чудовій лісопарковій зоні. Ще з часів Австро-Угорщини Брюховичі мали славу курортної зони, і тут було збудовано велику кількість віл і пансіонатів. За радянських часів ситуація не змінилась, лише на зміну віллам прийшли профілакторії і дитячі табори. 

 

В наш час Брюховичі дуже інтенсивно розвиваються: з'являються нові готелі та пансіонати, тут було відкрито Національну академію державного управління при Президенті України, духовну семінарію св. Йосифа римо-католицької церкви та  всеукраїнський центр Свідків Єгови.  

 

Також в Брюховичах активно проводиться житлове будівництво. Хто ж не хоче жити в лісопарковій зоні всього за кілька кілометрів від задушливого міста? Так, з боку Львова за часи незалежності в Брюховичах було споруджено район «особняків» і «замків», який в народі назвали «Поле чудес». Як магнітом Брюховичі притягують місцевий „бомонд": тут, наприклад, мешкає колишній нардеп, президент футбольного клубу «Карпати» Петро Димінський, проживав екс-губернатор Львівщини Степан Сенчук, вже покійний. До речі, саме з ім'ям Степана Сенчука пов'язують основні земельні скандали навколо Брюхович. Але про це пізніше. 

  

Тож не дивно, що земля в Брюховичах стала неабиякою цінністю і тут розпочалось активне «впровадження в життя» незаконних схем виділення земельних ділянок.  Так, нещодавно, прокуратура міста Львова порушила кримінальну справу за фактом підробки документів  службовими особами управління Держкомзему у місті Львові. Службовці підробили державні акти на право власності на дві земельні ділянки, площею по 0,10 га. кожна, що розташовані поблизу земель Брюховецького лісництва ДП "Львівський ЛСНЦ". В подальшому одну із земельних ділянок було продано згідно з договором купівлі-продажу за 300,2 тис. грн. Але це, як кажуть, „квіточки" на фоні інших афер. 

 

Першою аферою, яка стала відома громадськості, і втіленню якої до кінця вдалось запобігти, стало виділення 20 гектарів лісопаркової зони біля кардіологічної лікарні. Забігаючи наперед, зазначимо, що в більшості земельних скандалів в Брюховичах задіяні одні і ті ж особи: екс-губернатор Львівщини Степан Сенчук та екс-керівник  Львівського обласного управління земельних ресурсів Михайло Лавейкін. Ниточка тягнулась, як стверджує депутат Львівської міської ради Віра Лясковська, аж до колишнього керівництва Секретаріату Президента — Віктора Балоги та Ігоря Пукшина.  В більшості, з ініціативи депутатів Львівської міськради та підтримки народних депутатів, вдалось повернути незаконно вилучені земельні ділянки у власність місцевої громади через суди, проте ніхто з дійових осіб у цих аферах досі не покараний. Але про все по порядку. 

 

«Перша афера, це 20 гектарів лісопаркової зони, де були задіяні фірми «Буддизайн» та «Новобуддизайн» Сенчука і Лавейкіна. Це курортна зона, де розташована наша кардіологічна лікарня, там проходять реабілітацію після інфарктів, інсультів. Спочатку було написано в рішенні (рішення Брюховицької селищної ради 2004 року — авт.), що це під спортивно-оздоровчі споруди, і кілька будинків для обслуговуючого персоналу. Ясно, що це була суща брехня.  Цим займався голова селищної ради Сало (колишній голова Брюховицької селищної ради Іван Сало. Хоча містечко розташоване на території Шевченківського району Львова, воно має свою селищну раду — авт.), який був дуже зацікавлений. 20 гектарів вже були розподілені на 120 земельних ділянок, і ніяких там ні спортивних, ні оздоровчих об'єктів і близько не було. Все це було повністю під житлове будівництво, під вілли», — сказала кореспонденту «ОстроВ»  Віра Лясковська, яка брала активну участь в судах по питаннях земельних скандалів в Брюховичах.  

 

Щоб зробити „схему" виділення землі „надійнішою", фірми «Буддизайн» та «Новобуддизайн» укладають угоди суборенди на землю з підставними особами — на 120 ділянок. І коли запахло смаженим — тема незаконного виділення 20 га в Брюховичах стала активно висвітлюватись в ЗМІ вже на загальноукраїнському рівні, на боці громади виступали  народні депутати і суди приймали рішення не на користь «буддизайнівців» — вони зробили «хід конем».  «Ті, хто отримали в суборенду ділянки, подали в Мукачівський суд, що ущемлені їхні інтереси, що вони є добросовісні набувачі… Всі  суди, яки йшли в Мукачево, починаючи від першої інстанції, закінчуючи міжрайонним апеляційним судом, прийняли рішення на їхню користь. Але після того, як уже рішенням Верховного суду скасовано рішення про вилучення цих земельних ділянок з лісопаркової зони і Вищим адміністративним судом скасовано рішення щодо укладення договорів, вони вже не мають жодних можливостей здобути ці ділянки», — сказала Віра Лясковська.  

 

Наступною гучною справою стало виділення 32 га брюховицьких лісів кооперативу «Ремонт».  «Ці 32 гектари знаходяться в тому ж брюховицькому лісі на території європейського вододілу, але в іншому місці, і по часу мають таку саму довгу історію. Це організував кооператив «Ремонт», власники якого —  ті самі діячі. А відбувалось все таким чином: ніби Грибовицька сільська рада (село Грибовичі знаходиться по сусідству з смт. Брюховичі — авт.) на прохання кооперативу «Ремонт» попросила обласне управління лісового господарства, щоб їй передали 32 гектари для житлово-дачного будівництва. Ви собі уявляєте, який це цинізм і які впевненість у своїх силах?», — сказала депутат. 

 

Як стверджує Віра Лясковська, насправді Грибовицька сільська рада не вирішувала направляти таке звернення, а все організував голова сільради з іншими вже зазначеними дійовими особами. Депутати Грибовицької сільради, секретар сільради дали свідчення прокуратурі, що ніхто з них не голосував і навіть не знає про прохання виділити землю кооперативу «Ремонт».

Після виявлення цього факту історія повторилась: знову відбувся кількарічний судовий процес. „Зовсім недавно ми виграли цю справу по 32 гектарах кінцево", — сказала Віра Лясковська. Однак знову ж таки нікого покарано не було: кримінальні справи проти організаторів афери або закрито, або не доведено до логічного завершення. 

 

Після  спроби „прихопити" 20 гектарів та 32 гектари, ставки стали більші — тепер вже йшлось про 328 гектарів брюховицьких лісів.  «Вони ухвалу Львівської облради про виділення 328 гектарів сфабрикували після того, як побачили, що в них справа дуже тонко висить по 32 гектарах. І тоді вони вирішили ці 32 гектари включити в 328 гектарів в ухвалу, яке ще була  1993 року прийнята обласною сесією. Було долучено (до дійсного варіанту ухвали — авт.) три сторінки на зовсім іншій машинці, зовсім іншого змісту. В ухвалі йшла мова про те, щоб сприяти розвитку фермерського господарства, і щоб вільні земельні ділянки надавати фермерам, оперативно оформляти їм документацію. І тут раптом появляються цих три сторінки, в яких іде мова абсолютно про інше: про те, щоб виділити 328 гектарів лісопаркової зони і передати їх Грибовицькій сільській раді для житлово-дачного будівництва. Тобто вони повторюють ту саму фальсифікацію, що і при 32 га, тільки в більшому обсязі», — сказала Віра Лясковська.  

 

Ця справа теж тягнеться по судах вже близько 4 років. Знову ж таки кримінальних справ проти організаторів немає, хоча дві експертизи довели факт фальсифікації ухвали. До речі, у „оновленому" варіанті ухвали йдеться не лише про Брюховичі, а й про вилучення під житлово-дачне будівництво таких же лісів в Трускавецькій курортній зоні, Сколівському районі та 3 гектари агрофірми „Провесінь" у Львові. І остаточна крапка у цій справі ще не поставлена. 

 

Поки тягнеться судова тяганина по факту вже виявлених оборудок, з'являються нові земельні махінації з брюховицькими лісами. «Нові факти є і далеко не поодинокі.  Особливо нам дуже «надав допомогу» законпро зміни до лісового кодексу, прийнятий в 2006 році. Він не відповідає конституції, але це окрема тема. І з прийняттям цього закону розпочався страшний паралельний дерибан: крім того, що вони і так вилучали землю, тепер роблять іншим,  набагато спрощеним шляхом, адже 49-50 років в користування — це вже все, це вже твоє. Самі ж лісівники почали і наше обласне управління лісового господарства передавати ділянки… Ми, депутати, природоохоронна прокуратура, СБУ виїхали на ці ділянки, про які нам стало відомо, і те що ми побачили, це був жах. За одну ніч вирубана ділянка одна, другу почали вирубувати, третю обгороджують. Це вже було відкрите свинство, що обласне управління лісового господарства підписало дозвіл на видачу кількох земельних ділянок під житлове будівництво в цій лісопарковій зоні», — сказала депутат.  По цих виявлених фактах прокуратура вже передала матеріали до суду.  

 

Хто ж зупинить земельний дерибан в Брюховичах? Можливо, такі як вчений Андрій П'ясецький, який в 40-их роках минулого століття очолював лісництво, куди входили брюховицькі ліси. В 1941 році він свідомо не виконав наказ тодішньої німецької влади провести вирубку у величезній кількості брюховицьких лісів і  поїхав до Кракова в головне управління лісів, де працював професор Мантель. П'ясецький довів Мантелю,  що знищення лісів на теренах головного європейського вододілу загрожує екологічною катастрофою, і Мантель добився того, що брюховицькі ліси стали науковим об'єктом і їх вирубки не відбулось. Проте місцева німецька адміністрація не пробачила Андрію П'ясецькому невиконання свого наказу, і згодом вченого заарештували і розстріляли.  

 

Але тоді була інша ситуація — тоді захищали брюховицькі ліси від іноземних загарбників. Тепер у незалежній державі українці крадуть самі у себе те, за що комусь доводилось платити життям. Екологічні наслідки, які передбачав Андрій П'ясецький, вже не видаються такими фантастичними.  Адже безкарність породжуватиме все нові і нові злочини.    

 

Олександр Сніжинський, „ОстроВ"  

http://www.ostro.org/articles/article-76922/

 

§ TURTLE NEWS: [FOREST] Брюховицька селищна рада відстоювала незаконне рішення про дерибан 19,1 га Брюховицьких лісів, – прокуратура Львівської області

Чергові зусилля ТзОВ «Новобуддизайн» та ПП «Буддизайн» захопити 19,1 га земель Брюховицького лісництва зазнали краху. 28 жовтня Вищий адміністративний суд України поставив крапку у спорі, що тривав з листопада 2004 року. Про це ЗІК повідомила прес-служба прокуратури Львівської області.

Ще 14 лютого 2005 року Шевченківським районним судом м. Львова ухвалено рішення у справі № 2-38/2005р. за заявою заступника прокурора Львівської області до Брюховицької селищної ради про визнання незаконними рішень № 245 від 11 березня 2004 року та № 263 від 18 березня 2004 року 9-ої сесії 24 скликання Брюховицької селищної ради, яким заяву задоволено: рішення визнано неправомірними та скасовано.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Брюховицька селищна рада оскаржила його в апеляційну та касаційну інстанції, які своїми ухвалами рішення залишили без змін, а скарги – без задоволення.

З рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодились ТзОВ «Новобуддизайн» та ПП «Буддизайн», які й подали касаційні скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2006 року у справі № 2-38/2005р. частково задоволено касаційні скарги ТзОВ «Новобуддизайн» та ПП «Буддизайн» – скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2005 року в даній справі, справу скеровано на новий судовий розгляд у Шевченківський районний суд м. Львова.

Прокуратурою Львівської області оскаржено ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2006 року у даній справі до Верховного Суду України, який 09 лютого 2007 року вказане рішення скасував та скерував справу на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України для розгляду скарг ТзОВ «Новобуддизайн» та ПП «Буддизайн».

Так, скаржники просили суд скасувати рішення Шевченківського районного суду від 14 лютого 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області.

І нарешті 28 жовтня 2009 року Вищим адміністративним судом України проголошено ухвалу, відповідно до якої рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення заяви прокурора залишено без змін, а касаційні скарги зазначених суб'єктів підприємницької діяльності – без задоволення.

§ TURTLE NEWS: [FOREST] Селищна рада Брюхович незаконно вилучила 12 га земельної лісової ділянки

Прокурор Шевченківського району Львова подав позов до господарського суду Львівської області щоби рішення Брюховицької селищної ради про вилучення земельних лісових ділянок визнали недійсними. Про це повідомляє прес-служба прокуратури Львівської області. 

До таких дій прокуратура вдалася через рішення Брюховицької селищної ради протягом 2004-2009 років. Мова йде про те, що на підставі позитивних висновків Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, з володіння державних підприємств «Львівський лісгосп» та «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» (Брюховицьке та Завадівське лісництво) було вилучено понад 12 га земель лісового фонду та надано дозволи на розробку проектів відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків і господарських споруд громадянам.

Як йдеться у повідомленні, це не поодинокі випадки, адже спеціалізовані лісокористувачі, такі як підрозділи Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, а також обласного комунального лісогосподарського підприємства «Галсільліс», необґрунтовано погоджуються на вилучення у них земель лісового фонду, а в окремих випадках, навіть, самостійно відмовляються від здійснення права користування окремими лісовими ділянками, які розташовані у привабливих районах можливої забудови.

Загалом, протягом 2007-2009 років обласним управлінням лісового та мисливського господарства надано погодження на вилучення понад 267 га земель лісового фонду для не лісогосподарських потреб.
Львівський портал

§ TURTLE NEWS: [FOREST] Львівська облрада вимагає у Медведька кримінальну справу щодо розкрадання 300 га Брюховицьких лісів

Львівська облрада поскаржилася генпрокурору України Олександру Медведьку на те, що прокуратура Львівської області уникає виконання законів України у розслідуванні фальсифікацій рішень місцевих органів влади щодо знищення 328,7 га лісопаркової зони громади міста Львова. Таке рішення депутати прийняли на сесії 20 жовтня.

«Не зважаючи на очевидні факти, які навіть без досліджень технічними засобами, свідчать про примітивну очевидну фальсифікацію ухвали Львівської обласної ради №278 від 1 лютого 1993 р «Про ефективне використання земель» та рішення №187 від 17.06.1997 р «Про затвердження проектів формування територій та встановлення меж сільських та селищних рад» та висновки двох експертиз, проведених Зональною експертною групою СБУ у Львівській області, якими встановлено фальсифікацію вищезгаданих документів, Львівська прокуратура тричі закривала провадження кримінальної справи, яку відкривала на вимогу Львівської міської ради», – йдеться у зверненні ЛОР до Медведька.

Львівська облрада наголосила, що знищення унікальної природної зони – злочин проти Держави і громади Львівщини, збитки оцінюють у понад 1 млрд грн.

У зверненні вказано, що у ході слідства не було навіть допитано керівництво кооперативу «Ремонт», не зважаючи на те, що їхні підписи поставлені на основних документах для знищення не лише 328,7 га лісопаркової зони ЛМР, але і 100 га лісових угідь у Дрогобицькому держлісгоспі (Трускавецьке лісництво – курортна зона), Сколівському міжгосподарському лісгоспі, Сколівському військовому лісгоспі та земель Львівської агрофірми «Провесінь».

Відтак Львівська облрада просить Генпрокурора вжити невідкладних заходів щодо відкриття кримінальної справи та взяти хід її розслідування під особистий контроль.

http://zik.com.ua/ua/news/2009/10/21/201080

§ TURTLE NEWS: [FOREST] Кооператив «Ремонт» і далі воює за Брюховицькі ліси, – Лясковська

 Незважаючи на рішення, прийняті Вищим адміністративним судом та Львівським господарським судом стосовно намагання незаконного вилучення 328 га Брюховицької лісопаркової зони, кооператив «Ремонт» продовжує звертатись у суди. Про це ЗІКу повідомила депутат Львівської міської ради Віра Лясковська.

За її словами, така поведінка підтверджується і тим, що Генеральною прокуратурою вилучена кримінальна справа, яка стосується підробки документів (ухвал Львівської обласної ради і рішень Грибовицької сільської ради), та не повертається для завершення справи.

«Крім того продовжується вилучення лісопаркової зони під будівництво котеджів іншими шахраями, – каже Лясковська.

З цього приводу народний депутат України Юрій Кармазін оприлюднив звернення:

Довідка ЗІКу.

Вищий адміністративний суд України відмовив у позові кооперативу «Ремонт» проти Грибовицької сільської ради, у якій позивач вимагав від відповідача укласти договір продажу 32,3 га лісопаркової зони Брюховицьких лісів Державного лісового фонду під житлово-дачне будівництво. Про це 28 травня ЗІКу повідомили у прес-службі Львівської обласної громадської організації «Спільнота» із посиланням на депутата Львівської міської ради Віру Лясковську.

«Сьогодні суд виніс рішення, яке для нас є надзвичайно важливим. Я не помилюся, якщо скажу, що воно є вирішальним у цій тривалій судовій тяганині. Ми можемо святкувати повну перемогу – ми врятували Брюховицькі ліси», – заявила Віра Лясковська.

За її словами, своїм рішенням Вищий адміністративний суд України залишив без змін рішення Львівського Господарського і Львівського апеляційного судів, які визнали вимоги кооперативу «Ремонт» незаконними.

«Враховуючи те, що рішення Вищого адміністративного суду не підлягає оскарженню, «Ремонт» втратив можливості для подальших махінацій. Фактично він вибуває й з іншого судового процесу – у справі 328 гектарів. Нагадаю, вона з'явилася після фабрикації ухвали Львівської обласної ради», – повідомила Лясковська.

§ TURTLE NEWS: [FOREST] Львівські депутати відстояли Брюховицькі ліси у Вищому адміністративному суді

Вищий адміністративний суд України відмовив у позові кооперативу "Ремонт" проти Грибовицької сільської ради, у якій позивач вимагав від відповідача укласти договір продажу 32,3 га лісопаркової зони Брюховицьких лісів Державного лісового фонду під житлово-дачне будівництво. Про це повідомила депутат Львівської міської ради, представниця ГО "Спільнота" Віра Лясковська.

"Сьогодні суд виніс рішення, яке для нас є надзвичайно важливим. Я не помилюся, якщо скажу, що воно є вирішальним у цій тривалій судовій тяганині. Ми можемо святкувати повну перемогу - ми врятували Брюховицькі ліси", - заявила В.Лясковська.

За її словами, своїм рішенням Вищий адміністративний суд України залишив без змін рішення Львівського Господарського і Львівського апеляційного судів, які визнали вимоги кооперативу "Ремонт" незаконними.

"Враховуючи те, що рішення Вищого адміністративного суду не підлягає оскарженню, "Ремонт" втратив можливості для подальших махінацій. Фактично він вибуває й з іншого судового процесу - у справі 328 гектарів. Нагадаю, вона з’явилася після фабрикації ухвали Львівської обласної ради", - розповіла В.Лясковська.

zaxid.net

Без слів...

Як ми вже повідомляли раніше Секретаріат Президента переслав звернення у прокуратуру Львівської області. (див. нижче). Пересилання відписок продовжується....

§ TURTLE NEWS: [FOREST] Як забудовуються Брюховицькі ліси

Як забудовуються Брюховицькі ліси

Львівщина втратила понад 300 га земель першої групи оздоровчо-рекреаційного призначення

---

ФОТО ВЕРОНІКИ БОРКОВСЬКОЇ ГОЛОВНИМ АРГУМЕНТОМ У СУДАХ ТИХ, ХТО НАМАГАЄТЬСЯ ЗАХОПИТИ БРЮХОВИЦЬКИЙ ЛІС, Є ФАЛЬСИФІКОВАНЕ РІШЕННЯ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛРАДИ (ПРО ЦЕ Є ВИСНОВКИ ЕКСПЕРТІВ СБУ ТА МВС). ЦЕ — НЕ ПЕРШИЙ ВИПАДОК ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ДОКУМЕНТІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛРАДИ

Якщо періодично дозволяти шахраям та політикам захоплювати ліси, парки та дитячі майданчики, то нашим дітям на красу природи доведеться дивитися тільки через паркани олігархів. Це начебто розуміють усі, і навіть іноді про це говорять вголос. Зокрема, не так давно про це заявив перший віце-прем'єр-міністр України Олександр Турчинов: «Держава суворо питатиме за кожен квадратний метр лісу», — сказав він.

ІСТОРІЯ

Історія із захопленням 328 га Брюховицьких лісів — унікальних лісів I групи оздоровчо-рекреаційного призначення, що розташовані на Європейському вододілі, — виняткова можливість продемонструвати, кого і що готова захищати влада — державні ліси чи котеджі олігархів. Почалося це 1993 року, коли Львівська обласна рада прийняла рішення №278 про сприяння селянському та фермерському господарству. І здавалося б, що спільного між селянським та фермерським господарством й унікальними лісами першої групи державного лісового фонду рекреаційно-оздоровчого призначення, і тим більше — житлово-дачним будівництвом на території цих лісів? Та час показав, що таки має.

«У 2005 році кооператив «Ремонт» звернувся до Грибовицької сільської ради (села, що межує зі Львовом, зокрема з Брюховицькими лісами. — Авт.) з вимогою продати 32,3 га цих лісів під житлово-дачне будівництво, — розповідає депутат Львівської міської ради, голова постійної депутатської комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою Віра Лясковська. — Звісно, влада села відповіла відмовою, адже окрім інших заперечень вона цих земель просто не мала — вони належали до лісопаркової зони Львівської міської ради. Тоді кооператив «Ремонт» звернувся до суду з вимогою зобов'язати Грибовицьку сільську раду продати цю ділянку землі».

ШИТО БІЛИМИ НИТКАМИ

У судах кооператив «Ремонт» як доказ надав рішення Львівської обласної ради № 278, у якій облрада начебто вилучила з Держлісфонду України 328,7 га Брюховицьких лісів та передала їх Грибовицькій сільській раді. Окрім того, «Ремонт» надав документи, які засвідчують, що Грибовицька сільська рада у свою чергу на звернення кооперативу «Ремонт» нібито перевела 32,3 га Брюховицьких лісів у землі запасу під житлово-дачне будівництво.

«Це просто нечувана афера, адже, щоби справді вилучити землі першої групи, згідно із законами України, потрібно, аби за це проголосувала Верховна Рада України. Адже ці ліси — власність Держлісгоспу України, тож розпоряджатися ними може тільки Верховна Рада, вилучати такі землі можна лише для стратегічних об'єктів. Звісно, Верховна Рада ніколи за таке вилучення не голосувала. Окрім того, аби змінити межі району — в даному випадку Жовківського, до якого, власне, і входить село Грибовичі, — згідно із законами України, Верховна Рада мала б проголосувати ще раз. Адже після приєднання 328,7 га Брюховицьких лісів Жовківський район мав би збільшитись на таку ж площу. Звісно, жодного рішення Верховної Ради України немає, а збільшення Жовківського району ніде не задокументовано. Ще одним вагомим доказом у цій справі є висновки експертів, зокрема МВС та СБУ, про те, що ухвалу №278 Львівської обласної ради сфальсифіковано. Зрештою, навіть без експертних досліджень видно, що перша і третя сторінка, де йшлося про сприяння селянсько-фермерському господарству, надрукована на одній друкарській машинці, а друга та додаток — де йдеться про передачу земель — вже на іншій машинці», — розповідає Віра Лясковська.

Окрім експертних досліджень, у справі є свідчення і самих «учасників» процесу. Зокрема Миколи Гориня, чий підпис стоїть на останній сторінці сфальсифікованого рішення (1993 року М. Горинь був головою Львівської обласної ради). «Під час слідства я наполягав, щоби додатково провести і змістову експертизу ухвали. Адже, коли вчитатися в преамбулу та назву сфальсифікованої ухвали, то вона передбачає використання земель запасу на розвиток фермерських та селянських господарств. Жодних змін території населених пунктів, районів чи сільських рад у цій ухвалі не передбачали. Тому, відповідно, коли люди, які були дуже зацікавлені в захопленні відповідної землі, фальсифікували ухвалу (цей факт встановили відповідні експертизи), у тому пункті, який був ними доданий, вони зробили свою преамбулу, бо спиратися на преамбулу, яка була на початку ухвали, вони не могли — не відповідала за змістом», — розповідає Микола Горинь. Та попри всі ці докази, справа вже чотири роки ходить безкінечними коридорами Феміди.

«Наскільки мені відомо, за цією історією стоять дуже впливові люди — зокрема із Секретаріату Президента, Генеральної прокуратури та деяких фракцій у Верховній Раді. Інакше ніхто б не наважився на таку зухвалу махінацію. А на суддів, що займаються цією справою, чинять страшенний тиск», — каже Віра Лясковська.

СУД УМИВАЄ РУКИ?

«Суддя, що розглядала позов кооперативу «Ремонт» до Грибовицької сільської ради, вирішила задовольнити вимогу кооперативу та зобов'язати продати 32,3 га земель рекреаційно-оздоровчого призначення під житлово-дачну забудову. Навіть більше: суддя намагалася встановити ціну за ці землі як за землі запасу — 2,3 млн. за 32,3 га. І коли в нас гектар коштував від 10 до 14 млн., то можна собі уявити, яке заохочення вона мала... Суд другої інстанції скасував це рішення, а коли справа дійшла до Вищого адміністративного суду, там знову запрацювали чи то тиск, чи то великі гроші, чи й те, й інше: Вищий адміністративний суд скасовує рішення львівських суддів та повертає справу назад до Львова. Однак цілком скасувати рішення він не може — адже надто багато доказів. За такою схемою судова тяганина триває вже чотири роки», — каже депутат Львівської міської ради Віра Лясковська. На думку депутатки, судді перебувають під чималим тиском. На даний момент колегія суддів Львівського суду вирішила звернутися до обласної ради, аби та самотужки вирішила, дійсна ухвала №278 чи ні.

Дивна ситуація: суд, чиє завдання — на основі свідчень, експертиз та інших доказів вирішити питання, перекладає свої прямі повноваження на політиків. Тим більше, враховуючи те, що навіть якщо депутати Львівської обласної ради раптом забудуть природоохоронне законодавство, згідно з яким на вилучення земель першої групи потрібна згода Верховної Ради України, то про цю умову неодмінно мали б пам'ятати прокуратура та суд. То чого таким своїм рішенням домагається суд?

«У той час, коли проведено експертизи і навіть неозброєним оком видно, що сфальсифіковані сторінки (2, 4, 5) надруковано на різних машинках, замість того, щоби сказати своє слово, суд звернувся до політиків обласної ради, щоби ті визначили, яке рішення правильне, а яка неправильне. Це абсурдне рішення. Через 15 років суд звертається до депутатів іншого скликання, які не можуть пам'ятати і знати, що ухвалювали депутати 1993 року. Мені здається, судді бояться самі приймати рішення, і таким чином, як у біблійній історії, вони просто вмили руки», — вважає Микола Горинь.

ДАЛІ БУДЕ?

Звісно, втрата 300 га лісу рекреаційно-оздоровчого призначення — це проблема чимала. Але йдеться не тільки про ці гектари. Головна біда в тому, що суди та прокуратура не здатні захистити власність держави. Адже таким чином можна підробити будь-яке рішення, і не тільки у Львові.

«Береш друкарську машинку, платиш якомусь клерку в архіві. Пишеш що завгодно. Так можна продати пів-Львова або навіть і більше. Те саме було і в справі з ландшафтним заказником місцевого значення «Бориславський». Тоді в документах Львівської обласної ради хтось від руки поставив кому — і квартал лісу вилетів. У документі було написано: «Залишити в лісовому фонді 66—68 квартал». Замість тире людина ручкою поставила кому. І таким чином цілий 67 квартал вилучили з лісового фонду — його передали для рубок чи під забудову. Будь-який секретар, що тримав це рішення в руках кілька хвилин, міг поставити цю кому. Можна поставити кому, щось підтерти, вкласти додатки тощо — і таким чином заволодіти чим завгодно», — каже адвокат ГО «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков. Його підтримує Микола Горинь. «Якщо шахраям вдасться цього разу, такі фальсифікації будуть знов і знов, — каже він. — Тоді кожна дописана кома чи тире завдаватимуть українському народу колосальних збитків».

ДОВІДКА «Дня»

Брюховицькі ліси — лісопаркова зона Львівської міської ради, унікальні ліси І групи Держлісфонду рекреаційно-оздоровчого, кліматологічного та відпочинкового призначення, розташовані в межах Головного Європейського вододілу, де формуються басейни Чорного і Балтійського морів. У ландшафтному плані Брюховицький ліс розташований на пагорбах Розточчя.

P.S. Після виходу цього матеріалу автор обов'язково надішле публікацію Олександру Турчинову та неодмінно поінформує читачів газети «День» про реакцію влади на публікацію.

Наталя ГОРБАНЬ

День №75, четвер, 30 квітня 2009

http://www.day.kiev.ua/273697/

Чергова відписка із Секретаріату Президента на звернення підписане 61 громадською організацією України та СНД. Питанням збереження українських лісів і державної власності перейнялось навіть представники інших країн, а Секретаріат, нажаль, навіть це не дуже цікавить ...
Прикро, що ті клерки чи клерк, які пересилали звернення в прокуратуру навіть не вникали у суть звернення. Що може в даній ситуації вирішити прокуратура, коли саме за позовами прокуратури області приймались рішення в судах, і саме ці рішення потім скасовував Вищий Адміністративний Суд про який йшлось у зверненні громадськості...? Чи прокуратура може скликати РНБО, про що йшлось у зверненні???
Подібне звернення від львівської інтелігенції було переслано на розгляд в Обласну державну адміністрацію...

9 квітня під час сесії Львівської міської ради депутати затвердили звернення до природоохоронних та екологічних організацій України, Росії та Білорусі, у якому їм висловлено подяку за підтримку у вирішені питання захоплення у Брюховичах 327,8 га лісів І категорії.
За словами депутата Львівської міської ради від фракції УНП Віри Лясковської, із зверненням втрутитися у ситуацію та повернути Львову понад 300 га лісопарку міська влада неодноразово зверталася до Президента України. "Але, очевидно, у Секретаріаті Президента працюють люди, яким вигідно надсилати нам відписки без жодних конкретних відповідей", - розповіла депутат. З її слів, понад 5 років звернення та матеріали, надіслані зі Львова, перекидають то у Генпрокуратуру, то у Секретаріат Президентка, не вирішуючи проблеми.
Також вона зазначила, що практично безрезультатним було звернення з цього приводу до Віктора Ющенка і п’ятнадцяти Героїв України. Натомість, каже Віра Лясковська, на підтримку Львова зголосилась 61 екологічна та природоохоронна організація з України, Росії та Білорусі. Організації написали лист-звернення до Президента з проханням повернути Львову брюховицькі ліси.

\\// БАЙБАК \\// Екологічна група "Печеніги" (# 398 від 6. 04. 09)
___________________________________________________________

61 представник неурядових та наукових організацій, а також - окремі
громадяни з Білорусі, Росії,
Туркменістану та України звернулися Президенту України з проханням покласти
край знищенню Брюховецьких лісів у Львові.
Текст звернення:
http://maidan.org.ua/static/news/2009/1239030360.html

ЗУПИНІТЬ ЗНИЩЕННЯ БРЮХОВИЦЬКИХ ЛІСІВ НА ЛЬВІВЩИНІ!

І ви можете приєднатись до звернення на підтримку Брюховицьких лісів!
Надсилайте свої повідомлення про підтримку та контактну інформацію за адресою bei.ukr@gmail.com
_____________________________________________
Президенту України В.А. Ющенку

Відкрите звернення
ЗУПИНІТЬ ЗНИЩЕННЯ БРЮХОВИЦЬКИХ ЛІСІВ НА ЛЬВІВЩИНІ!

Вельмишановний пан Президент!
Звертаємося до Вас, як до Гаранта Конституції України, з проханням зупинити знищення лісового масиву на Львівщині, що загрожує катастрофічним погіршенням стану навколишнього середовища в цьому регіоні.

Як нам стало відомо, (http://www.vgolos.lviv.ua/politic/24.html?page=3 і ін.), вже більше 5 років кооператив "Ремонт", за допомогою сфальсифікованих документів, перш за все, ухвали Львівської обласної ради від 01.02.1993р. "Про ефективне використання земель запасу", намагається вилучити з Державного лісового фонду і передати в землі запасу Грибовицької сільської ради для житлово-дачного будівництва 327,8 га лісопаркової зони Львова, унікальних лісів I групи Держлісфонду рекреаційно-оздоровчого, кліматологічного і рекреаційного призначення.
Більше 5 років правоохоронні органи, суди, громадськість Львова борються за збереження легенів свого міста, але Вищий адміністративний суд України ім'ям України (!) відстоює інтереси "Ремонту", відміняючи львівські рішення!
Львівська міська рада і львівська громадськість неодноразово зверталися в самі різні державні інституції, зокрема, і особисто до Вас, шановний Пане Президенте, з проханням зупинити це розкрадання народного надбання (див. http://www.greenkit.net/Members/Pe4eneg/BrukhLisy.pdf).

Ми підтримуємо вимоги львів'ян і просимо Вас, як виняток, розглянути проблему, що склалася з лісопарковою зоною Львова через домагання кооперативу "Ремонт", на засіданні Ради Національної Безпеки і Оборони, запросивши на нього представників Львівської міськради.

300 гектар для багатотисячного міста - не просто ліс! Це і місце відпочинку городян, і чистота повітря, і здоровий мікроклімат. Зараз Львів може їх позбутися.

З повагою,
1. С. Шапаренко, Екологічна група "Печеніги", Харків, Україна.
2. В. Левченко, Асоціація екологічних журналістів Санкт-Петербурга, д.б.н., Росія.
3. А. Русанова, Харків.
4. К. Іванов, Харків.
5. Б. Васильківський, "ЕкоПраво-Київ".
6. М. Ларшина, Дружина охорони природи, ДОП) Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Харків.
7. С. Козодавов, Голова Громадської Ради при Держуправлінні ОНПС в Запорізькій області, МГО "Запорізьке молодіжне товариство охорони та вивчення птахів".
8. О. Важненко, Запоріжжя.
9. Н. Ігнатюк, Запорізька обласна громадська організація "Служба Захисту Тварин".
10. П. Чегорка, Еколого-туристичне об'єднання "Орлан", Дніпродзержинськ.
11. В. Кузнецов, Виконавчий секретар Російського національного комітету Міжнародного союзу охорони природи, IUCN), Москва, Росія.
12. А. Мартинюк, ММГО "Екоклуб", Рівне.
13. О. Лящук, ММГО "Екоклуб", Рівне.
14. А. Каюмов, Екоцентр "Дронт", Нижній Новгород, Росія.
15. Н. Горіап, ТОВ Салікс, Одеса.
16. А. Льовін, Запорізький екологічний клуб.
17. О. Василюк, Національний екоцентр України, Київ.
18. О. Волошкевич, Дунайський біосферний заповідник, Вилкове Одеської обл..
19. Д. Скрильніков, ГО "Бюро екологічних розслідувань", Львів.
20. П. Шилягин, Оперативна служба охорони природи, Нижній Новгород, Росія.
21. Ю. Єлісєєва, Дружина охорони природи Нижегородського державного університету, Нижній Новгород.
22. С. Мухачев, член Президії Татарстанської республіканської Ради Всеросійського товариства охорони природи, Татарстанське відділення Міжнародного Соціально-Екологічного Союзу, МСоЕС), к.т.н., Казань, Росія.
23. М. Вітько, Марганецька міська організація Української екологічної асоціації "Зелений світ".
24. Т. Гардашук, ОГ "Товариство "Зелена Україна", Київ.
25. В. Яроцький, Горлівка, Україна.
26. Т. Добрецова, Костромське обласне громадський екологічний рух "В ім'я життя", Кострома, Росія.
27. І. Резникова, Міжнародний Соціально-Екологічний Союз, Нерехта Костромської обл., Росія.
28. В. Манюк, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара.
29. О. Криворучко, ГО "ДЖиП", Рибниця, Придністров'я).
30. А. Тютюнник, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров'я, газета "Вгору".
31. Н. Бімбірайте, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров'я, газета "Вгору".
32. Г. Павленко, газета "Вгору", Херсон.
33. О. Піменова, газета "Вгору".
34. С. Смаль, Херсонський міський медіа-клуб "Південь", Оргкомітет по створенню національних природних парків "Алешківські піски" та "Нижньодніпровський" в Херсонській області.
35. Д. Костюнін, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров'я, газета "Вгору".
36. Л. Бондарчук, газета "Вгору".
37. Г. Фурсенко, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров'я.
38. В. Шишкін, Комітет самооборони Старої Збур'ївки Голопристанського р-ну Херсонської обл..
39. В. Маруняк, сільрада Старої Збур'ївки.
40. І. Гаркуша, Малі Копані Голопристанського р-ну.
41. М. Підгайний, Координаційна рада з питань реалізації "Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України" в Херсонській області.
42. Д. Ільченко, Херсонська обласна організація ВГО "Опора".
43. І. Ухваріна, Херсонський міський центр молодіжних ініціатив "Тотем".
44. Є. Роман, Херсонська обласна організація Українського товариства охорони природи.
45. Р. Бондарчук, кінорежисер, Київ.
46. А. Матросов, Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини, Київ.
47. Д. Аверченко, Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини, Київ.
48. М. Соболев, к.г.н, Інститут географії РАН, Москва.
49. О. Супруненко, Громадська соціально-екологічна організація "Чистий Берег", Берегово Закарпатської обл..
50. В. Ільницька, ДОП Харкова.
51. В. Ткаченко, Святошинська районна організація "Зелений світ", Київ.
52. В. Назаренко, Регіональна громадська організація "Парусна Академія", Таганрог, Росія.
53. О. Рудик, Товариство геоекологів, Сімферополь.
54. А. Зіменко, Центр охорони дикої природи, Москва.
55. А. Затока, член МСоЕС, радник Crude Accountability, Дашогуз, Туркменістан.
56. У. Джумабаєва, Ільяли (ім. Гурбансолтан едже), Туркменістан.
57. В. Захаров, Координатор Лісової кампанії МСоЕС, Москва.
58. О. Субботін, Дитячий екологічний клуб "Екос", Житомир.
59. С. Лозан, МБО "Екологія-Право-Людина", Львів.
60. Г. Козулько, к.б.н., координатор Проекту "Біловезька пуща - 21 століття", Каменюки Каменецького р-ну Брестської обл., Білорусь.
61. О. Свєтіков, СМЕА "Зелений світ", Сєвєродонецьк Луганської обл.
62. І. Пилипчук, студентка Львівського національного університету ім.І.Франка, м.Львів
63. О. Шуміло, ГО „Екоправо-Харків”, м. Харків
64. А Варламов, Заместитель Председателя Саратовской Региональной Общественной Организации Союз охраны птиц России, Саратов, Россия
65. Юсуп Камалов, ГО „Союз защиты Арала и Амударьи”, Каракалпакстан, Узбекистан
66. В. Десятов, председатель регионального отделения союза "За химическую безопасность", Комсомольск-на-Амуре
67. Е. Коршунова, ФГУ "Государственный природный биосферный заповедник "Керженский"
68. О. Коваль, ГО „Центр громадської адвокатури”, м. Львів.
69. І. Сіренко, Національний екологічний ценр України, Київ
70. М. Шлапак, автор Блога про охорону довкілля
71. В. Приступа, Голова АДЕО "Легіони Землі"
72. Н. Горбань, журналіст „Еко порталу”, м. Львів
73. Ю. Дуліч, юрист, м.Львів
74. О. Кравченко, головний редактор журналу „Екологія.Право.Людина”, м.Львів
75. Ф.М.Джафаров, Общество Устойчивое Развитие, Азербайджан, Баку